Хто такі коти?

Подейкують, що світ ділиться на два табори: тих, хто більше любить собак, і тих, хто змирився з роллю прислуги для вусато-хвостатих муркотунів. Ми не обираємо сторону, бо любимо і собак і котів однаково сильно!

Та сьогодні за кермом котики, тому поговоримо про них. І почнемо з ближчого знайомства - хто такі коти та чим вони відрізняються від собак?

Коти з нами не так давно

Коти одомашнились (так, вони зробили це самостійно) за різними даними не більше 9 тис. років тому, а це мізерно малий строк. Генетично домашні коти майже не змінилися в порівнянні зі своїми дикими предками. Їхнє забарвлення та поведінкові риси почали активно змінюватися лише в епоху Середньовіччя, коли розпочалася селекція​.

Для порівняння, собаки за деякими даними жили пліч-о-пліч з людиною ще 40 тис. років тому. Тому ми набагато краще їх розуміємо та можемо використовувати для своїх потреб.

Хижаки-одинаки

Існує міф, що “коти не потребують соціальних партнерів, вони самі по собі”, насправді у природі коти часто утворюють соціальні групи, за умови, що ресурсів та території достатньо для всіх. І у них формуються дуже міцні групові зв’язки. Проте полюють коти самостійно, для виживання їм не потрібні інші, тож вони цілком здатні успішно вести одиночний спосіб життя. 

Натомість собаки полюють зграями, для них таке угрупування є запорукою виживання. Звичайно якщо мова не про полювання на пакетик смаколиків, з такою задачею собака може впоратись і самостійно.

Хижаки-жертви

Не дивлячись на свої гострі зуби та довгі кігті, кіт являється найменшим за розміром хижаком у природі. Вони нерідко стають здобиччю для більших звірів. Саме через це коти більш схильні обирати уникаючу стратегію поведінки, коли відчувають загрозу. Кіт скоріше втече та сховається, аніж буде йти на конфронтацію з “ворогом”, бійка - занадто великий ризик для кота. Те ж саме стосується і загроз у житті домашнього кота, - ветлікар, грумер, огірок :)

Собаки теж достатньо мирний вид (не до своєї здобичі звісно ж), проте вони все ж більш активно захищають свої кордони, аніж коти.

Майстри Pocker Face

Мова тіла котів більш стримана, ніж собача. Дійсно, їх мікро-сигнали легко не помітити, але це не означає, що кіт нічого не демонструє. Просто їх маленький рух хвостом чи трошки опущені вушка можуть означати, що зовсім скоро оточуючим стане не до жартів. Щоб “почути” кота, треба придивлятись в 10 разів ретельніше. 

Саме тому котів іноді порівнюють з інопланетними істотами, які поводяться непередбачувано. А всього лиш треба було залишити кота в спокої ще 10 хвилин тому, коли він натякав, що потребує більше простору.

Територіальна тварина

До речі, про простір. Територія - надважлива для котів, це їх зона безпеки та запорука щасливого існування. Від її розміру та організації залежить добробут кота і в результаті - ваш спокій. Бо якщо кіт не почувається в безпеці, має недостатньо ресурсів у доступі або має конфлікти з членами своєї групи, - виникають калюжі не у тих місцях, погризені вазони та подряпані руки. 

Натомість собаки своєю базою безпеки вважають людину та зазвичай не занадто прив’язуються до конкретного дому. Переїзд з собакою - набагато простіша задача, ніж зміна дому для кота.